Знання за звуком

Чому 440? І чому ні?

Щоб оркестр звучав злагоджено, усі домовляються про один опорний звук: камертон. Сьогодні він дорівнює 440 герцам. Це не стала природи, а домовленість: ухвалена 1939 року на міжнародній конференції в Лондоні, 1955 року схвалена ISO як рекомендація і 1975 року закріплена як стандарт ISO 16.

432 Гц — камертон, на який Radio 432 налаштоване за умовчанням. Він приблизно на 32 центи нижчий за камертон 440 Гц — ледве третина півтона. Усі звуки опускаються рівномірно; музика лишається тією самою, лише трохи нижчою.

Виміряти можна саме це: висоту звуку, відстань у центах, співвідношення 54/55. Усе понад те — тепліше, округліше, приємніше — це приписування та слухове враження. Radio 432 нічого з того не стверджує, а дає порівняти самому: перемкнути, послухати, вирішити.

Межі вимірювання

Не кожну музику вдається виміряти однаково добре

Вимірюється звук, який доходить до тебе, — це вимірювання, а не безпомилкова істина.

У класиці часто накладається багато інструментів, до того ж додається реверберація концертної зали — окремі висоти через це розмиваються сильніше, ніж коли звучить один голос або один інструмент. У техно та спорідненій електронній музиці багато що навмисне лежить дуже низько (баси) або дуже високо (хай-хети, шум) і тому опиняється поза діапазоном, у якому висоту можна визначити чітко.

Деякі записи історично теж зроблені не точно на 440 Гц, або їхня висота трохи змістилася через швидкість стрічки та пізнішу оцифровку — у The Beatles це відомий випадок. Тоді Radio 432 чесно вимірює те, що справді є в записі, навіть якщо це не очікуване значення.

Один голос або один інструмент: стрілка стоїть спокійно — висоту тону легко визначити.

Багато інструментів один на одному або дуже низькі/високі звуки: стрілка коливається — висоту тону можна визначити лише невпевнено.

Докладніше